виїзд

-у, ч.

1) Дія за знач. виїжджати 1) і виїздити. || заст. Відвідування кого-, чого-небудь.

2) Місце, яким виїжджають звідки-небудь.

3) Коні з екіпажем, упряжжю, збруєю.